Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: ibandronic acid, 3-(N-метил-3- (метилпентиламіно)-1-гідроксипропан)-1,1-дифосфонової кислоти мононатрію моногідрат;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки подовженої форми, білого чи майже білого кольору, вкриті плівковою оболонкою, на одній стороні таблетки гравіювання L2, на іншій – IT;
склад: 1 таблетка містить 56,25 мг натрію ібандронату моногідрату, що еквівалентно 50 мг ібандронової кислоти;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон К25, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза, титану діоксид, тальк, макрогол 6000.
Форма випуску.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Біфосфонати. Код АТС М05В А06.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Ібандронова кислота – високоактивний азотовмісний біфосфонат, інгібітор кісткової резорбції та активності остеокластів. Має специфічну селективну дію на кісткову тканину завдяки високій афінності до мінеральних компонентів кісткової тканини. Пригнічує активність остеокластів, знижує частоту скелетних ускладнень при злоякісних захворюваннях.
Ібандронова кислота зменшує остеокласт-асоційоване вивільнення факторів росту пухлини, пригнічує поширення та інвазію клітин пухлини, проявляє синергічний ефект з таксанами іn vitro. Ібандронова кислота попереджуєкісткову деструкцію, викликану блокадою функції статевих залоз, ретиноїдами, пухлинними процесами та екстрактами пухлин введених іn vivo. Інгібує ендогенну кісткову резорбцію та сприяє виведенню радіоактивного тетрацикліну, що попередньо був введений в кісткову тканину.
Не порушує мінералізацію кісток при призначенні доз, які значно перевищують фармакологічно ефективні.
При гіперкальціємії інгібуюча дія ібандронової кислоти на індукований пухлиною остеоліз і на супутню пухлинному процесу гіперкальціємію супроводжується зниженням рівня кальцію в сироватці крові та екскрецію кальцію з сечею. У більшості випадків вміст кальцію в крові нормалізується протягом 4 – 7 днів після введення препарату.
Ібандронова кислота попереджує розвиток нових і зменшує ріст кісткових метастазів, які вже присутні, в результаті чого знижується частота скелетних ускладнень, інтенсивності больового синдрому, потребі у проведенні променевої терапії та хірургічних втручань з приводу метастатичного процесу в кістковій тканині, що значно покращує якість життя пацієнтів.
Ібандронова кислота дозозалежно інгібує пухлинний остеоліз, що визначається за допомогою маркерів кісткової резорбції (піридинолін, дезоксипіридинолін).
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після перорального прийому ібандронова кислота швидко всмоктується в верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Максимальні концентрації в плазмі досягаються через 30 хвилин – 2 години (в середньому через 1 годину) при прийомі натщесерце, абсолютна біодоступність складає близько 0,6%. Всмоктування погіршується при одночасному прийомі з їжею чи питтям (крім звичайної води). Біодоступність зменшується приблизно на 90% при вживанні звичайного сніданку в порівнянні з біодоступністю при прийомі препарату натщесерце. При прийомі ібандронової кислоти за 60 хвилин до їжі значного зменшення біодоступності не спостерігається.
Розподіл. Після першого системного розподілу ібандронова кислота швидко зв’язується з кістковою тканиною або виділяється з сечею. 40 – 50% від кількості препарату, що циркулює у крові, добре проникає у кісткову тканину і накопичується в ній. З білками плазми зв’язується близько 85 %.
Метаболізм. Немає даних про метаболізм ібандронової кислоти в тварин і людини.
Виведення. Ібандронова кислота елімінується з кровоносного русла шляхом кісткової абсорбції (40 – 50%), решта виводиться в незміненому вигляді через нирки. Та частина ібандронової кислоти, що не всмокталась, виводиться незміненою з фекаліями.
В середньому період напіввиведення коливається в межах 10 – 60 годин. Початкові рівні препарату в плазмі швидко знижуються і досягають 10 % від пікового значення протягом 8 годин після перорального прийому.
Загальний кліренс ібандронової кислоти 84 – 160 мл/хв. Нирковий кліренс (близько 60 мл/хв у здорових жінок в період постменопаузи) складає 50 – 60 % від загального і залежить від кліренса креатиніну. Різниця між загальним і нирковим кліренсом відображає поглинання препарату кістковою тканиною.
Фармакокінетика в особливих популяціях хворих
Стать. Біодоступність і показники фармакокінетики ібандронової кислоти не залежать від статі.
Раса. Немає даних про клінічно значиму міжетнічну різницю між пацієнтами монголоїдної і європеоїдної раси щодо розподілу ібандронової кислоти. Про пацієнтів африканської раси даних недостатньо.
Пацієнти з нирковою недостатністю. Нирковий кліренс ібандронової кислоти в пацієнтів з різною стадією ниркової недостатності лінійно залежить від кліренсу креатиніну. У хворих з помірним порушенням функції нирок (креатинін ≥ 30 мл/хв) дозу препарату коригувати не потрібно. В осіб з вираженими порушеннями функції нирок (креатинін ≤ 30 мл/хв), які застосовують перорально 10 мг ібандронової кислоти на день протягом 21 дня, спостерігалось підвищення концентрації препарату в плазмі в 2-3 рази порівняно з пацієнтами з незміненою функцією нирок (кліренс=129 мл/хв). Загальний кліренс ібандронової кислоти був зменшений до 44 мл/хв в осіб з тяжкими порушеннями функції нирок.
Пацієнти з печінковою недостатністю. Немає даних із фармакокінетики ібандронової кислоти у пацієнтів з порушеною функцією печінки. Печінка не бере значної участі в кліренсі ібандронової кислоти, яка не метаболізується, а виводиться через нирки і шляхом поглинання кістковою тканиною. Таким чином, у хворих з порушенням функції печінки корекція дози препарату не потрібна. Оскільки зв’язування ібандронової кислоти в терапевтичних концентраціях з білками плазми крові незначне (85 %), малоймовірно, що гіпопротеїнемія при тяжких захворюваннях печінки призведе до клінічно значимого підвищення концентрації вільного препарату.
Літній вік. Вивчені фармакокінетичні параметри не залежать від віку. Оскільки функція нирок зменшується з віком, це єдиний фактор, на який слід зважити (див. розділ „Пацієнти з нирковою недостатністю”).
Діти. Немає даних про застосування Бондронату пацієнтами до 18 років.
Показання для застосування.
Метастатичні ураження кісткової тканини в результаті раку молочної залози з метою зниження ризику виникнення патологічних переломів, зменшення больового синдрому, гіперкальціємії, зменшення потреби у проведенні променевої терапії при больовому синдромі та загрозі переломів.
Спосіб застосування та дози.
Рекомендується вживати по 1 таблетці 50 мг 1 раз на день.
Таблетки вживають не менше ніж за 30 хв до першого прийому їжі чи рідини (за виключенням чистої води) або інших лікарських засобів та харчових добавок (що містять кальцій). Таблетки слід ковтати цілими, не розжовувати і запивати склянкою звичайної води (180 – 240 мл), сидячи чи стоячи. Пацієнтам не слід лежати протягом 60 хв після прийому препарату. Не слід розжовувати чи розсмоктувати таблетки через можливість утворення виразок на слизовій ротоглотки. Можна вживати лише просту воду протягом курсу терапії. Не слід використовувати воду з великим вмістом кальцію.
Спеціальні рекомендації щодо дозування.
Пацієнти з печінковою недостатністю. Корекція дози не потрібна (див. розділ фармакокінетика в особливих випадках).
Пацієнти з нирковою недостатністю. Корекція дози не потрібна пацієнтам з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≥ 30 мл/хв). При кліренсі креатиніну ≤ 30 мл/хв, рішення про призначення Бондронату повинно базуватись на індивідуальній оцінці ризик/перевага (див. розділ «Фармакокінетика в особливих випадках»).
Побічна дія.
Найбільш часто спостерігається диспепсія та гіпокальціємія.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до ібандронової кислоти чи будь-якого іншого компонента препарату.
Передозування.
Даних про гостре передозування Бондронату немає. Можуть бути такі побічні реакції з боку травного тракту: шлункові розлади, стоматит, печія, езофагіт, гастрит чи виразка. Для зв’язування Бондронату слід призначати молоко чи антацидні засоби. Внаслідок ризику подразнення стравоходу, не слід викликати блювання. Пацієнтам необхідно знаходитись у вертикальному положенні.
Особливості застосування.
З обережністю застосовувати препарат при кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв, також при підвищеній чутливості до інших біфосфонатів та в комбінації з нестероїдними протизапальними засобами.
До початку лікування Бондронатом потрібно відкоригувати гіпокальціємію та інші порушення метаболізму кісткової тканини та електролітного балансу. Слід вживати достатню кількість кальцію та вітаміну Д.
Прийом біфосфонатів може призвести до виникнення дисфагії, езофагіту і виразок шлунка чи стравоходу. Тому пацієнти повинні звертати особливу увагу щодо дотримання рекомендацій з дозування (див. розділ «Дозування»).
При появі ознак чи симптомів можливого ураження стравоходу (поява порушення ковтання, біль при ковтанні, біль за грудиною, печія) слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
Під час лікування слід контролювати функцію нирок, вміст сироваткового кальцію, фосфору і магнію.
Вагітність і лактація. Немає клінічного досвіду застосування Бондронату вагітними жінками. Невідомо, чи проникає, Бондронат у грудне молоко. Тому не рекомендується застосовувати препарат у період вагітності і годування груддю.
Клінічні дослідження впливу препарату на здатність керування автомобілем чи іншими (потенційно небезпечними) механізмами не проводились.
Корекція дози для осіб літнього віку не потрібна.
Діти. Безпечність та ефективність застосування Бондронату хворими віком до 18 років не встановлені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Взаємодія лікарський засіб – їжа.
Продукти харчування, що містять кальцій та інші полівалентні катіони (алюміній, магній, залізо), в тому числі молоко, харчові добавки можуть порушувати всмоктування препарату, тому їх потрібно вживати не раніше ніж через 30 хв після прийому Бондронату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Пепарати кальцію, антациди та деякі інші пероральні засоби, до складу яких входять полівалентні катіони (алюміній, магній, залізо), можуть порушувати всмоктування Бондронату. Тому інтервал між прийомом Бондронату та інших пероральних препаратів повинен становити не менше 30 хв.
Фармакокінетичні дослідження взаємодії у жінок постменопаузальному періоді продемонстрували відсутність будь-якої взаємодії з тамоксифеном чи препаратами гормональної замісної терапії (естрогени). Не спостерігалось будь-якої взаємодії при одночасному прийомі з мелфаланом/преднізолоном у пацієнтів з множинною мієломою.
Ранітидин при внутрішньовенному введенні збільшує біодоступность ібандронової кислоти приблизно на 20 %. Корекція дози Бондронату при одночасному застосуванні з блокаторами Н2-рецепторів чи іншими препаратами, що підвищують кислотність шлункового соку не потрібна.
Ібандронова кислота не впливає на печінкові ізоферменти Р450. Зв’язування з білками плазми при застосуванні препарату не значне. Виводиться ібандронова кислота шляхом ниркової екскреції і не підлягає процесам біотрансформації. Шлях виведення ібандронової кислоти не включає будь-які транспортні системи, які беруть участь у виведенні інших препаратів.
Умови та термін зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей та захищеному від вологи місці, при температурі не вище 30 °С. Термін придатності – 2 роки.
Умови відпуску.
За рецептом.
Упаковка.
По 7 таблеток у блістері, 4 блістера у картонній упаковці.
Виробник.
Ф. Хоффманн – Ля Рош Лтд., Швейцарія.
Адреса.
Грензахерштрассе, 124, СН-4070 Базель, Швейцарія.
Пакування: Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія;
Іверс-Лі АГ, Швейцарія.
Заступник директора Державного фармакологічного центру
МОЗ України, д. м. н. |
Т.А. Бухтіарова |
| | ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
___________ № ___________
Реєстраційне посвідчення
№ ______________________ |
БОНДРОНАТ
Ibandronic acid
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 50 мг
ЛИСТОК-ВКЛАДИШ. ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТА
Прочитайте уважно цей листок-вкладиш перш ніж розпочати застосування препарату!
Зберігайте цей листок-вкладиш. Вам може знадобитися перечитати його.
Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, будь ласка, проконсультуйтеся з Вашим лікарем.
Цей препарат призначений особисто Вам і не слід передавати його іншим особам. Це може завдати їм шкоди, навіть якщо симптоми їхнього захворювання подібні до тих, які спостерігаються у Вас.
Склад лікарського засобу:
склад: 1 таблетка містить 56,25 мг натрію ібандронату моногідрату, що еквівалентно 50 мг ібандронової кислоти;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон К25, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза, титану діоксид, тальк, макрогол 6000.
Лікарська форма.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Біфосфонати.
Фармакологічні властивості.
Ібандронова кислота – високоактивний азотовмісний біфосфонат, інгібітор кісткової резорбції та активності остеокластів. Має специфічну селективну дію на кісткову тканину завдяки високій афінності до мінеральних компонентів кісткової тканини. Пригнічує активність остеокластів, знижує частоту скелетних ускладнень при злоякісних захворюваннях.
Ібандронова кислота зменшує остеокласт-асоційоване вивільнення факторів росту пухлини, пригнічує поширення та інвазію клітин пухлини, проявляє синергічний ефект з таксанами іn vitro. Ібандронова кислота попереджуєкісткову деструкцію, викликану блокадою функції статевих залоз, ретиноїдами, пухлинними процесами та екстрактами пухлин введених іn vivo. Інгібує ендогенну кісткову резорбцію та сприяє виведенню радіоактивного тетрацикліну, що попередньо був введений в кісткову тканину.
Не порушує мінералізацію кісток при призначенні доз, які значно перевищують фармакологічно ефективні.
При гіперкальціємії інгібуюча дія ібандронової кислоти на індукований пухлиною остеоліз і на супутню пухлинному процесу гіперкальціємію супроводжується зниженням рівня кальцію в сироватці крові та екскрецію кальцію з сечею. У більшості випадків вміст кальцію в крові нормалізується протягом 4 – 7 днів після введення препарату.
Ібандронова кислота попереджує розвиток нових і зменшує ріст кісткових метастазів, які вже присутні, в результаті чого знижується частота скелетних ускладнень, інтенсивності больового синдрому, потребі у проведенні променевої терапії та хірургічних втручань з приводу метастатичного процесу в кістковій тканині, що значно покращує якість життя пацієнтів.
Ібандронова кислота дозозалежно інгібує пухлинний остеоліз, що визначається за допомогою маркерів кісткової резорбції (піридинолін, дезоксипіридинолін).
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після перорального прийому ібандронова кислота швидко всмоктується в верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Максимальні концентрації в плазмі досягаються через 30 хвилин – 2 години (в середньому через 1 годину) при прийомі натщесерце. Всмоктування погіршується при одночасному прийомі з їжею чи питтям (крім звичайної води).
Метаболізм. Немає даних про метаболізм ібандронової кислоти у тварин і людини.
Виведення. Ібандронова кислота виводиться з кровоносного русла шляхом кісткової абсорбції (40 – 50 %), решта виводиться в незміненому вигляді через нирки. Та частина ібандронової кислоти, що не всмокталась, виводиться незміненою з фекаліями.
В середньому період напіввиведення коливається в межах 10 – 60 годин.
Пацієнти з нирковою недостатністю. У хворих з помірним порушенням функції нирок (креатинін ≥ 30 мл/хв) дозу препарату коригувати не потрібно. В осіб з вираженими порушеннями функції нирок (креатинін ≤ 30 мл/хв), які застосовують перорально 10 мг ібандронової кислоти на день протягом 21 дня, спостерігалось підвищення концентрації препарату в плазмі в 2-3 рази порівняно з пацієнтами з незміненою функцією нирок.
Пацієнти з печінковою недостатністю. У хворих з порушенням функції печінки корекція дози препарату не потрібна.
Діти. Немає даних про використання Бондронату пацієнтами до 18 років.
Показання.
Метастатичні ураження кісткової тканини в результаті раку молочної залози з метою зниження ризику виникнення патологічних переломів, зменшення больового синдрому, гіперкальціємії, зменшення потреби у проведенні променевої терапії при больовому синдромі та загрозі переломів.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до ібандронової кислоти чи будь-якого іншого компонента препарату.
Взаємодія з лікарськими засобами.
Якщо Ви застосовуєте будь-які інші лікарські засоби, обов’язково повідомте про це лікаря!
Взаємодія лікарський засіб - їжа.
Продукти харчування, що містять кальцій та інші полівалентні катіони (алюміній, магній, залізо), в тому числі молоко, харчові добавки можуть порушувати всмоктування препарату, тому їх потрібно вживати не раніше ніж через 30 хв після прийому Бондронату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Пепарати кальцію, антациди та деякі інші пероральні засоби, до складу яких входять полівалентні катіони (алюміній, магній, залізо), можуть порушувати всмоктування Бондронату. Тому інтервал між прийомом Бондронату та інших пероральних препаратів повинен становити не менше 30 хв.
Фармакокінетичні дослідження взаємодії у жінок постменопаузальному періоді продемонстрували відсутність будь-якої взаємодії з тамоксифеном чи препаратами гормональної замісної терапії (естрогени). Не спостерігалось будь-якої взаємодії при одночасному прийомі з мелфаланом/преднізолоном у пацієнтів з множинною мієломою.
Ранітидин при внутрішньовенному введенні збільшує біодоступность ібандронової кислоти приблизно на 20%. Корекція дози Бондронату при одночасному застосуванні з блокаторами Н2-рецепторів чи іншими препаратами, що підвищують кислотність шлункового соку не потрібна.
Ібандронова кислота не впливає на печінкові ізоферменти Р450. Зв’язування з білками плазми при застосуванні препарату не значне. Виводиться ібандронова кислота шляхом ниркової екскреції і не підлягає процесам біотрансформації. Шлях виведення ібандронової кислоти не включає будь-які транспортні системи, які беруть участь у виведенні інших препаратів.
Особливі вказівки.
З обережністю застосовувати препарат при кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв, також при підвищеній чутливості до інших біфосфонатів та в комбінації з нестероїдними протизапальними засобами.
До початку лікування Бондронатом потрібно відкоригувати гіпокальціємію та інші порушення метаболізму кісткової тканини та електролітного балансу. Слід вживати достатню кількість кальцію та вітаміну Д.
Прийом біфосфонатів може призвести до виникнення дисфагії, езофагіту і виразок шлунка чи стравоходу. Тому пацієнти повинні звертати особливу увагу щодо дотримання рекомендацій з дозування (див. розділ «Дозування»).
При появі ознак чи симптомів можливого ураження стравоходу (поява порушення ковтання, біль при ковтанні, біль за грудиною, печія) слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
Під час лікування слід контролювати функцію нирок, вміст сироваткового кальцію, фосфору і магнію.
Діти.
Немає даних щодо застосування препарату дітям до 18 років.
Вагітність і лактація.
Немає клінічного досвіду застосування Бондронату вагітними жінками. Невідомо, чи проникає, Бондронат у грудне молоко. Тому не рекомендується застосовувати препарат у період вагітності і годування груддю.
Клінічні дослідження стосовно впливу препарату на здатність керування автомобілем чи іншими (потенційно небезпечними) механізмами не проводились.
Спосіб застосування та дози.
Рекомендується приймати по 1 таблетці 50 мг 1 раз на день.
Таблетки приймають не менше ніж за 30 хв до першого прийому їжі чи рідини (за виключенням чистої води) або інших лікарських засобів та харчових добавок (що містять кальцій). Таблетки слід ковтати цілими, не розжовувати і запивати склянкою звичайної води (180 – 240 мл), сидячи чи стоячи. Пацієнтам не слід лежати протягом 60 хв після прийому препарату. Не слід розжовувати чи розсмоктувати таблетки через можливість утворення виразок на слизовій ротоглотки. Можна вживати лише просту воду протягом курсу терапії. Не слід використовувати воду з великим вмістом кальцію.
Спеціальні рекомендації щодо дозування.
Пацієнти з печінковою недостатністю. Корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика в особливих випадках»).
Пацієнти з нирковою недостатністю. Корекція дози не потрібна пацієнтам з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≥ 30 мл/хв). При кліренсі креатиніну ≤ 30 мл/хв, рішення про призначення Бондронату повинно базуватись на індивідуальній оцінці ризик/перевага (див. розділ «Фармакокінетика в особливих випадках»).
Вік. Корекція дози не потрібна.
Передозування. Даних про гостре передозування Бондронату немає. Можуть бути такі побічні реакції з боку травного тракту: шлункові розлади, стоматит, печія, езофагіт, гастрит чи виразка. Для зв’язування Бондронату слід призначати молоко чи антацидні засоби. Внаслідок ризику подразнення стравоходу, не слід викликати блювання. Пацієнтам необхідно знаходитись у вертикальному положенні.
Побічні ефекти.
У разі виникнення будь-яких незвичайних реакцій обов’язково порадьтеся з лікарем щодо подальшого застосування препарату!
Найбільш часто спостерігається диспепсія та гіпокальціємія.
Термін придатності.
2 роки
Умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.
Упаковка.
По 7 таблеток у блістері, 4 блістера у картонній упаковці.
Правила відпуску.
За рецептом.
Назва та адреса виробника.
Ф.Хоффманн – Ля Рош Лтд., Швейцарія.
Грензахерштрассе, 124, СН-4070 Базель, Швейцарія.
Пакування: Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцарія;
Іверс-Лі АГ, Швейцарія.
Заступник директора Державного фармакологічного центру
МОЗ України, доктор медичних наук |
Т.А. Бухтіарова |
